ООН.

ООН.

Вірменія, Білорусь і Казахстан не підтримали на Генасамблеї ООН визнання факту окупації РФ півострова Крим, пише Большой Киев.

Богдан Яременко, голова правління благодійного фонду “Майдан закордонних справ”:

Немає ніяких сумнівів щодо позиції Білорусії, Вірменії, Казахстану – це військово-політичні союзники Росії. Вони належать до одного військово-політичного блоку, так званого Ташкентського договору, відповідно, вони діють у рамках своїх союзницьких зобов’язань. У тих, в кого в Україні залишаються ілюзії щодо характеру відносин з пострадянськими країнами, то треба їх позбуватись. Бо очевидно, що в разі необхідності ці країни в повному плані підтримають Росію, бо залежні від неї. Не треба дивуватися союзникам Росії, бо вони давно не друзі України, тому серед голосувань є ось такі прикрі моменти. Кожну країну треба розглядати окремо: позиція Білорусії, Вірменії і Казахстану – це позиція союзників Росії, отже, ворогів України. Що стосується інших країн – латиноамериканських, чи африканських, то в даному випадку – це не дружні кроки. А Україна повинна приймати рішення щодо характеру відносин, що ми повинні мати з такими державами. В принципі, відмова підтримки України в очевидному питанні – територіальної цілісності, може бути, навіть, підставою для розриву дипломатичних відносин.

Вадим Трюхан, голова правління громадської організації “Європейський рух України”:

Не можна ділити країни, зокрема ті, з якими маємо традиційні, дружні відносини, між двома таборами – біле і чорне! Той факт, що Білорусія не підтримала цю резолюцію, говорить про те, що вона занадто залежна від Росії, щоб відверто піти проти неї. Той факт, що Вірменія не підтримала – говорить аналогічно про те саме. Бо, наприклад, в питанні Карабахського конфлікту саме Росія є тією країною, яка утримує статус-кво. Тоді як в Азербайджані $4 млрд складає воєнний бюджет, то в Вірменії весь державний бюджет складає $4 млрд. Зрозуміло, що без російської підтримки Вірменія не зможе отримати Нагорний Карабах. Тут є певні і економічні, і політичні причини, чому вони були змушені це зробить. Але тим не менше, Україні не варто ображатися на ті чи інші країни, а треба з ними працювати, з тим, щоб наступив момент, коли вони зможуть відштовхуватися від міжнародного права, а не зможуть брати до уваги те, що вони залежні від Росії.

Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента”:

Я не схильний до спрощених і лінійних оцінок – це шлях до поразки. Дипломатія повинна бути гнучкою! Білорусь не хоче виступати проти Росії, але відмова від голосування не означає, що вона визнає анексію Криму. Не варто кидатися в крайності та оголошувати всіх ворогами. Логіка: хто не з нами, той проти нас – неправильна. Проти нас ті, хто проти нас воює, але є ряд держав, які не хочуть сваритися з Росією, але це не означає, що ми повинні розривати з ними дипломатичні відносини і вступати в дипломатичну війну. Для нас Білорусь дуже важливий сусід, важливі економічні зв’язки, і щоб з боку півночі для нас не було ризиків. Тому в голосуванні за резолюцію вони змушені були демонструвати лояльність з Росією. Таке голосування ми повинні сприйняти критично; безсумнівно, на дипломатичному рівні є форми вираження невдоволення і дипломати повинні це зробити, але це не означає, що Білорусь і Вірменію ми записуємо у вороги.

Олексій Толкачов, голова правління фонду “Омріяна Країна”:

Треба розуміти, що голосування на Генасамблеї ООН не встановлює об’єктивну істину, а лише демонструє політичну позицію різних держав. Є держави з геополітичною позицією, є інші – сателіти, які тяжіють до тих чи інших геополітичних центрів, виконуючи в ООН роль масовки. Так от, голосування по Криму просто виявило масовку Кремля – незалежні держави, які начебто й мають суверенітет, але в своїй політиці орієнтуються на Москву, а не на здоровий глузд, свої інтереси чи об’єктивну реальність. Грубо кажучи, істина істиною, але для Білорусі дружба з Москвою має більшу цінність.

Катерина Одарченко, засновник компанії SIC Group Ukrainе:

Насправді є ряд аспектів в цьому питанні: звичайно, в першу чергу, це цінності. Всього 23 країни, які голосували проти української резолюції: Ангола, Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, Коморські острови, КНДР, Казахстан, Індія, Іран, РФ, Нікарагуа, Сербія, ПАР, Судан, Сирія, Узбекистан, Венесуела, Еритрея, Зімбабве. Це далеко не демократичні країни. Наприклад, диктатура в Еритреї відома своєю корумпованістю і жорстокістю, що змушує людей мігрувати. Куба історично підтримувала РФ – це природна позиція і після смерті Кастро. Камбоджа – країна, в якій через безвідповідальну політику померли мільйони, а зараз ситуація з правами людини не краща… Асоціативний ряд можна продовжувати. Друге, це геополітичний інтерес і ресурсна залежність. Третій – це політичний вплив в цих країнах політиків, пов’язаних з політичним або фінансовим лобі РФ.

Сергій Штурхецький, медіаексперт:

Держави я б ніяк не називав, як і їх народи. Держави як держави, народи як народи. А от їхні дипломатичні представництва, вочевидь, мають виконувати волю політичного керівництва їх країн. Наразі Білорусь та Вірменія перебувають у певній економічній і повній політичній залежності від Росії. Для Вірменії взагалі ситуація без російського протекторату виглядає критичною, а розплата за ці економічні та оборонні преференції на зовнішньополітичній арені не виглядають чимось дивним чи неприйнятним. Для Білорусі у зовнішній політиці поступальний рух “крок вперед, крок назад, крок вліво-вправо, стрибок на місці” поки що приносить вигоди. Білоруське керівництво і з Росією зв’язку не втратило, і Європі все більше йде на поступки. Вочевидь, питання Криму надзвичайно дражливе для Росії, тому Білорусь не хоче ображати своїх російських партнерів навіть ціною неприйняття України. Та і що Україна зробить? Може, буде нота протесту, а може, і ні. От і все. Традиційно україно-білоруські стосунки залишаються хорошими, якщо не на рівні керівництва держав, то на рівні народів. А до Росії, особливо перед Новим роком, хто, як не білоруси будуть поставляти креветки та апельсини?

Віктор Чумак, депутат Верховної Ради:

Вважаю, що таку державу слід називати союзником або сателітом окупантів!

Большой Киев

Tags: , , , , , , , , , ,

This entry was posted on Середа, грудня 21, 2016 at 10:52 and is filed under Закордон, Статті, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.