Вибори.

Вибори.

Часто обговорюємо з колегами питання, а чи будуть дострокові вибори в парламент, і коли?
Спробую сформулювати свою думку, пише у facebook
Олександр Дубінський.

Очевидно, що угруповання Народний фронт – БПП, що керує зараз країною, зробило ставку не на того гравця в американській політиці. І програло.

Роздута за допомогою Банкової задля дискредитації Трампа справа його політтехнолога Манафорта – фактично, перекриває представникам НФ-БПП кисень в переговорах з Білим домом.
Грубо кажучи, якщо раніше Яценюк відверто хизувався своїми відносинами з Клінтон і Байденом. То зараз – “не відсвічує” взагалі.

У “першого світового лідера” – справи нітрохи не краще, так як всі (в т.ч. і в Білому домі) знають, що без нього в такому специфічному питанні НАБУ і не ворухнувся б.

Простіше кажучи, ці сучі діти – вже не наші. У сенсі, для Вашингтона.

Тим часом, Україна залишається важливим майданчиком для діалогу РФ-США, і наша – в прямому і переносному сенсі – карта явно буде розігруватися дуже активно.

І на те є відразу кілька причин. Одна з яких – втома всіх від тупості і злодійства українського керівництва, яке в боротьбі з РФ підтримують вже більше з пристойності (особливо в ЄС, який від санкцій страждає фінансово). Інша – спадщина тут екс-віце президента США Байдена, який свою роботу в Україні розглядає як важливий етап для майбутньої президентської кампанії 2020 року.

Простіше кажучи, ЄС хочеться скоріше зняти санкції і почати нормальну торгівлю з РФ. Трампу – перебити успіхи Байдена, і закрити питання Донбасу самотужки.

Усе. Без сантиментів і соплів, типу “Путін нападе”. Не на них.

Очевидно, що домовлятися про нову геополітику з – грубо кажучи – “собачками Клінтонів” в Україні ніхто вже не буде.
До того ж, навряд чи НФ-БПП, які пролізли у владу на риториці війни, проведуть через парламент політичні пункти “мінських угод”.

А значить, західним – ЄС і США – адміністраціям потрібно спиратися на нових людей.

Одночасно і для росіян тандем заклятих українських друзів – недоговороздатний. Розуміючи приблизно “пацанський” спосіб мислення в Кремлі, можна вважати, що в Росії так само зацікавлені в якнайшвидшій зміні еліт і появі нових сил, з якими можна вести переговори.

При цьому ми також розуміємо, що всередині країни також не особливо лояльні до НФ-БПП, рівень електоральної підтримки яких прямує до нуля.

Простіше кажучи, Україною керують партії, які абсолютно не користуються підтримкою народу.

Отже, Аннушка вже купила соняшникову олію, і не тільки купила, але навіть і розлила.
Потрібен тільки трамвай, який зріже непотрібні голови.

І ним, як мені здається, стане Міжнародний валютний фонд, який в лютому видасть Україні останній обіцяний мільярд. Після чого програма співпраці із закордонними партнерами буде заморожена.

А далі – як пощастить. Прискорення вільного падіння української економіки буде залежати від критичної маси дурних рішень уряду і Нацбанку. Але навряд чи Гройсман і Гонтарєва зможуть втримувати ситуацію довше, ніж до осені.

Цілком достатньо часу для появи нової політичної сили, або перегрупування старих (не дарма ж ділиться на 2 фракції Опоблок), щоб організувати народну вимогу провести перевибори в парламент – вже восени або, в крайньому випадку, навесні наступного року.

А так як ми розуміємо, що патріотична ніша в політиці зараз “не злітає” через загальну, зовнішню і внутрішню, втому від війни – очевидно, що “грати” будуть старі гравці.

І не виключено, що в результаті дострокових виборів Порошенко, що загрався в диктатора, отримає в прем’єри Бойка або Льовочкіна. Після чого швидко повторить долю Ющенка.
Якщо пощастить.

Олександр Дубінський

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

This entry was posted on Середа, січня 25, 2017 at 12:55 and is filed under Новини, Україна. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.