Archive for the ‘Статті’ Category

Пінчук і Клінтон.

Пінчук і Клінтон.

Українські політики та олігархи розіграли карту лобізму Сполучених Штатів Америки ще з перших років незалежності України, пише Українська правда.

Вони готові платити за дорогі послуги американських лобістів, аби уникнути міжнародних санкцій чи кримінального переслідування.

Так віденський в’язень Дмитро Фірташ виклав майже мільйон доларів, аби “пом’якшити” відповідальність перед законом у штаті Ілінойс, де українського олігарха звинувачують у підкупі чиновників Індії.

Аби отримати американську візу, лобістів наймав і нев’їздний до США, колишній нардеп Юрій Іванющенко.

Олександр Тимошенко лобіював звільнення ув’язненої дружини та міжнародні санкції щодо президента України Віктора Януковича.

Контрлобіюванням щодо оточення Януковича займався Read the rest of this entry »

Юзівське родовище.

Після трирічної перерви Україна продовжила залучати інвесторів до розробки корисних копалин. На кону — десятки газоносних площ, які, ймовірно, опиняться в руках найближчого оточення президента, пише Економічна правда.

Після трирічної перерви Україна відновила процес залучення інвесторів до розробки корисних копалин.

Піонером стала Юзівська газоносная площа, оператором якої в кінці липня 2016 року була компанія з таємничими голландськими інвесторами Yuzgas B.V.

Про її реальних власників та сьогоднішній фінансовий потенціал невідомо нічого. З цієї причини щасливчика, якому дістався один з найпривабливіших нафтогазоносних майданчиків в країні, відразу ж почали пов’язувати з представниками української влади.

Ця теорія навіть почала обростати фактами, що вказують на непрямий зв’язок Yuzgas B.V. з найближчим оточенням президента України на чолі з його Read the rest of this entry »

Китайські інвестиції.

Накази згори здатні формувати китайську економіку. У 2013 році голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що сучасні міста повинні бути, як губки, що збирають дощову воду для використання в посушливий час. Сьогодні Китай проектує близько 30 подібних “міст-губок” (sponge cities), пише take-profit.

У 2014 році Сі Цзіньпін закликав уряд стимулювати бізнес інвестувати в державні проекти. З тих пір Піднебесна оголосила про тисячі заплановані “державно-приватні партнерства” (PPP), включаючи “міста-губки”. Але інвестори не виявляють особливого ентузіазму. Не вдається поки і “містам-губкам” залучити приватний капітал.

Проте в цьому місяці Гуюань, місто в Нінся-Хуейському автономному районі, де посуха триває більшу частину року, почало будувати перше в Китаї “місто-губку” в рамках PPP. Однак, як в інших подібних проектах, Read the rest of this entry »

Економіка спільного споживання.

Українську корупцію вб’є не НАБУ, а економіка спільного споживання (sharing economy), пише Економічна правда.

Наше суспільство рано чи пізно пошле урядових базікал.

Воно почне створювати повний діапазон сервісів, необхідних для підтримки гідної якості життя і скорочення загальних витрат, минаючи безглузді відомства зі збору і розподілу, бо ефективність їх дорівнює нулю.

Таким чином, в суспільстві почнеться процес переходу коштів від клієнта до виконавця без посередників, з відсотком за транзакцію.

Чим більш розвиненими і прозорими будуть ці сервіси, тим швидше почнеться процес Read the rest of this entry »

Ставок.

Ставок.

В Україні десятиліттями точиться безперервна і нерівна боротьба між будь-якою владою і простим людом. Адже чітко визначених, адекватних і однакових для всіх правил гри – немає: хто сильніший, той правий, пише Економічна правда.

І жодних “суспільних грошей” немає – є тільки “гроші платників податків”. Тобто, це наче й наші з вами гроші, однак розпоряджаємось ними не ми, а високопосадовці, які, природно, нас обкрадають і обдурюють. Тому що люди не здатні приймати легітимні колективні рішення щодо нашого спільного неподільного майна. Людям важко домовитись навіть на рівні під’їзду: хтось нестерпно байдужий, хтось занадто принциповий, а хтось просто корисливий.

І всі ми клопочемось про свою приватну власність – а спільне майно ігноруємо, створюючи таким чином представникам влади сприятливі умови для його розкрадання.

Цього року комунальні тарифи доводять багатьох до розпачу. Люди Read the rest of this entry »

АЕС.

АЕС.

АЕС переходять на альтернативне ядерне паливо і продовжують ресурс енергоблоків, пише “День”.

Минулого тижня Верховна Рада ратифікувала угоду між Європейським співтовариством з атомної енергії та урядом України про наукове і технологічне співробітництво та асоційовану участь України в програмі (на 2014-2018 роки) наукових досліджень і навчання. Цю угоду в червні підписали міністр закордонних справ України Павло Клімкін та європейський комісар з питань досліджень, науки і інновацій Карлос Моедаш. Документ відкриває широкі можливості для участі українських наукових установ, а також підприємств атомної промисловості в перспективних проектах сфери ядерної енергетики і сприятиме імплементації Україною стандартів ядерної безпеки Євросоюзу.

Місяцем раніше НАЕК “Енергоатом” і британсько-німецько-голландська компанія URENCO підписали трирічний контракт. “Ми підписали його на постачання Read the rest of this entry »

Лобісти.

Лобісти.

У Раду поданий проект закону про лобістську діяльність. Мета – не тільки відбілити роботу лобістів як професійних посередників, а й виявити інтереси, які стоять за проектами законів, пишуть Вести. Тим часом діючі фахівці стикаються з новими завданнями: тенденції – у порятунку бізнесу від рейдерських атак.

Відберуть депутатський хліб
В Україні розвинено кілька видів лобізму: по-перше, “класичний” – коли ті ж депутати, GR-менеджери (англ. Government relations – “зв’язки з урядом”) і чиновники просувають інтереси галузей, окремих промисловців і банків; по-друге, “громадський” – ті ж інтереси рухають грантові організації; і, нарешті, “кризовий” (в разі проблем з представниками влади). Лобісти межують зі звичайними “решалами”, готовими за Read the rest of this entry »

Нацбанк.

Нацбанк.

Роману Борисенкові доведеться подумати про скорочення персоналу НБУ вдвічі, пише Деловая столица.

В кінці серпня Національний банк України призначив виконуючим обов’язки заступника голови НБУ Романа Борисенка, який буде відповідати за фінансово-адміністративний блок в установі. Рішення про його призначення ще має бути затверджене Радою НБУ, яка до цих пір не сформована.

З 2014 року Борисенко обіймав посаду директора департаменту персоналу НБУ, а раніше (з 2001 по 2014 рр.) працював у Райффайзен Банку Аваль, де починав свою кар’єру з позиції економіста. У прес-релізі регулятора повідомляється, що за час роботи в Центробанку Роману Борисенкові вдалося досягти значних результатів, зокрема, “впровадження нової організаційної структури, систем оплати праці, навчання і розвитку, координації роботи з персоналом, централізації і автоматизації HR-процесів”. На думку голови банківського відомства Валерії Гонтарєвої, управлінські якості Read the rest of this entry »

Комплаєнс.

Як створити ефективну комплаєнс-програму для захисту компанії – про це розкажуть учасники Anti-Corruption and Compliance Forum, пишуть uamedia.

27 вересня ц.р. “Юридична практика” проводить перший Anti-Corruption and Compliance Forum.

Ще років п’ять тому мало хто з українських компаній без іноземного коріння замислювався над створенням комплаєнс-системи (від англ. Compliance – “згода”, “відповідність”) – адже прямої норми закону, що зобов’язує впроваджувати комплаєнс-процедури, просто не було.

Однак зміна українського законодавства (антикорупційного та про захист персональних даних) і в цілому рух нашої держави в напрямку євроінтеграції призвели до того, що зараз українські компанії все більше уваги приділяють розробці власних комплаєнс-політик і впровадження комплексних комплаєнс-програм.

Про що говоритимуть учасники форуму, наскільки ця тема важлива і чому варто відвідати цей захід – читайте нижче.

Міжнародні практики

Ольга Ворожбит, партнер МЮФ CMS Cameron McKenna, практика вирішення спорів і комплаєнс

Займаючись практикою комплаєнс з 2007 року, включаючи розслідування по FCPA, саме останнім часом я спостерігаю підвищений інтерес бізнесу і суспільства в цілому до цієї тематики. Позитивною є тенденція до Read the rest of this entry »

Лайливе слово.

Лайливе слово.

А ви пам’ятаєте, як ви вперше почули слово “піар”? Я ось пам’ятаю, причому дуже добре, пише mediabitch.

У моєму дитинстві по телевізору можна було подивитися тільки три канали – той, що зараз називається “Перший”, той, що зараз називається “Росія” і той, що до цього дня так і називається “Башкирське супутникове телебачення”. Так ось по одному з цих каналів йшла передача, яка претендувала на жанр “ток-шоу”. В ефірі сиділа ще зовсім молода тоді співачка Валерія, до якої чомусь тоді була прикута якась підвищена увага – вже навіть не пам’ятаю, у зв’язку з чим. І вона, відповідаючи на запитання ведучого, кинула фразу “Всі ми знаємо, що таке піар і навіщо він робиться”.

Чи треба говорити, що я тоді не знала ні про те, що таке піар, ні тим більше про те, для чого він робиться. Загалом, вроджена цікавість не дала додивитися передачу до кінця. Я помчала до комп’ютера, до якого тоді вже був підключений інтернет – ну, точніше, те, що тоді гордо так іменувалося – пам’ятається, одну пісню можна було з цим інтернетом завантажувати цілий день. Єдине, що можна було робити з такою швидкістю – це Read the rest of this entry »