Насправді Україні не варто поспішати з контактами на найвищому рівні зі США, пише Богдан Яременко у facebook.
Це той випадок, коли поспішиш – людей насмішиш.
Потрібно дати час і нашому послу в Вашингтоні, і найнятим лобістам роздивитися, розібратися – що і як відбуватиметься нині в Білому Домі; хто ключові гравці, як вони взаємодіють між собою і з президентом Трампом. Потрібно вибудувати коло контактів.
Україна ніколи не належала і не буде належати до сфери першочергових інтересів США. Тому ранній контакт може зіграти дуже невдячний жарт – відбудуться зустрічі, діалог, якісь обіцянки чи запевнення з боку США, а далі – під впливом якихось більш важливих інтересів США змінять свою політику.
Потрібно дати можливість Трампу і його команді сформуватися, сформувати політику, проявити себе в ділі, почати працювати. Лише це дасть Read the rest of this entry »
Все має свій початок…
Я не спілкувався з Юрієм Сергеєвим з часу нашої зустрічі в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в грудні 2015 року. Тому не можу знати причин, які спонукали його зробити оголошення про вихід на пенсію пише у facebookБогдан Яременко.
Абсолютно очевидно, що в творчому плані Юрій Сергеєв не схожий на пенсіонера – адекватне, свіже, елегантне мислення, відточена до максимуму професійна майстерність, впізнаваність і навіть популярність. Ніщо не свідчить про те, що до виходу на пенсію його міг схилити стан здоров’я (про це, звісно, рідко говорять вголос, але світ настільки вузький, що і приховати щось було би дуже важко).
Ця історія – кейс, як НЕ потрібно лобіювати уряди інших країн. Кейс, який, одначе, має примусити український дипкорпус до обмірковування заходів з контрлобізму Росії.
І хоча лобістські контакти були невдалими для росіян, зовнішньополітичному відомству Клімкіна необхідно задуматися. Наша країна потребує системного моніторингу лобістської діяльності, яка суперечить інтересам Києва, у ключових для Україні столицях світу, зокрема у Канаді.
І мова саме про неформальні правила, які недоступні загалу і які дозволяють перемагати, пише Віктор Андрусів на своїй сторінці у Facebook.
Міжнародна політика в першу чергу і є сплетінням цих правил, на противагу малодієвому міжнародному праву.
За свій тривалий, успішний і неуспішний водночас, досвід гри в міжнародну політику мені вдалося сформувати три правила, які, на мою думку, складають формулу вдалої зовнішньої політики.
На тлі переговорів на вищому рівні, таких як зустріч “нормандської четвірки”, яка відбулася в середу в Мінську, робота дипломатичних структур за традицією залишається в тіні. Але від цього вона не стає менш значущою. “Газета.Ru” з’ясувала, як Росія і США підходять до вибору ключових дипломатичних фігур – послів у європейських країнах.
Вітаючи співробітників МЗС з Днем дипломатичного працівника, пов’язаного з історією створення першого зовнішньополітичного відомства країни – Посольського наказу, міністр Сергій Лавров закликав їх у зв’язку з непростою обстановкою в світі “підходити до справи максимально відповідально, творчо”. “Як армія залежить від командира, який вибудовує роботу свого штабу, так і посольство залежить насамперед від посла і наявності у нього харизми”, – розповідає професор МДІМВ, провідний співробітник Центру пострадянських досліджень, а в минулому дипломат Віктор Мізін.
Чому Україна все одно підпише асоціацію з ЄС, пояснює читачам Slon Леонід Рагозін.
Чи здатний такий огрядний чоловік, як Віктор Янукович, на запаморочливий кульбіт? Взяти і заявити, що Україна вступає до Митного союзу в обмін на триразове – як пообіцяв спецпосланець КремляСергій Глазьєв – зниження ціни на газ. А від асоціації з ЄС відмовитися за прикладом Вірменії. Юлію Тимошенко залишити у в’язниці, закрутити гайки ще тугіше і переобратися в президенти так, як це робить Путін.
Семен Слепаков, відомий і модний російський сатирик, надзвичайно гарно прокоментував піснею загальне ставлення маленького росіянина до діяльності Геннадія Онищенка та його замовників з Кремля.
Інтерв’ю з Веронікою Крашенінніковою – одним з апологетів російського закону про “НУО -іноземних агентів” – взяла Lenta.ru.
Закон про “НУО – іноземних агентів”, прийнятий ще влітку 2012-го, в повну силу запрацював тільки навесні 2013-го. Численні прокурорські перевірки НУО і перший винесений судом штраф у 300 тисяч (він дістався асоціації “Голос”) викликали активне обговорення в суспільстві. На державних телеканалах найбільш люто на підтримку закону висловлювалася мало кому відома Вероніка Крашеніннікова. Доглянута жінка середнього віку з помітним американським акцентом – директор Інституту зовнішньополітичних досліджень та ініціатив (ИНВИССиН). Раніше вона працювала в США представником Петербурга – в статусі “іноземного агента”. Повернувшись на батьківщину, Крашеніннікова почала активно лобіювати ідею введення в Росії аналогічного закону. В інтерв’ю Крашеніннікова пояснила, чому прийнятого закону недостатньо і необхідно повністю заборонити фінансування громадських організацій Сполученими Штатами Америки.
