
Оля Кудіненко.
Чотири роки тому в одному з київських кафе я вперше побачила Олю Кудіненко.
Вона весело щебетала з друзями про якісь поїздки, а потім пересіла за мій столик обговорити боротьбу з раком крові.
Без сліз і пафосу, без облуди і спроб сподобатися. Оля говорила так, ніби представляла черговий продукт. Ось тільки йшлося про “допомогу дітям з лейкемією”, пише Галина Титиш у виданні Українська правда.
“Я не так часто спілкуюся з хворими дітками, мені від цього важко. Я більш ефективна у фандрейзингу”, – відрубала Оля на моє запитання про те, як же вона справляється з емпатією.
Тоді її проект “Таблеточки” був зовсім невеликим, але вже встиг змінити підхід до благодійності.
Замість звичного “тиснути на жалість”, Оля використовувала новий меседж – “допомагати легко”.
Адже це дійсно так – менеджерам середньої ланки зовсім не складно відмовитися від зарплати за один день і передати її на благодійність. Ще легше притягти весь євродріб’язок, що залишився в гаманці після чергової поїздки за кордон, і віддати “Таблеточкам”.
Повідомлення про збір грошей, чергові акції або потреби вона публікувала на своїй сторінці в соцмережах.
Тоді ми так і назвали Олю – “Людина, яка запустила в Facebook вірус благодійності”.
За чотири роки Read the rest of this entry »
Tags: corruption (корупція), Government Relations, Public Relations (PR), Ахметов, благодійність, В. Пінчук, КСВ (корпоративно-соціальна відповідальність або СВБ - соціальна відповідальність бізнесу), Кудіненко, ліки, медицина, МОЗ України, Таблеточки, Україна